Зовсім недавно KRUTЬ випустила EP «Albino». Дівчина з бандурою, що співає пісні про любов і пошук себе, відразу ж звернула на себе увагу. Виявляється, Марина Круть – не новачок на музичній сцені. За 14 років гри на бандурі вона встигла взяти участь у талант-шоу, зробити пару дуетів з артистами, записати кілька каверів на світові хіти і навіть видати ноти для бандури, за якими займаються маленькі бандуристи.

Що за виконавиця ховається за бандурою та іменем KRUTЬ – читайте в інтерв’ю.

photo5206696984046578843 (1)

SI: Чому саме бандура? Чим вас зацікавив цей інструмент?

KRUTЬ: Часом мені здається, що бандура вибрала саме мене. Бо насправді, логічної відповіді на питання «Чому саме бандура?» я не можу знайти.

Мене дуже часто питають про це, та досі я не можу дати відповідь. Але насправді це просто і логічно – я вибрала саме такий інструмент, адже бачила у цьому відголосок та вібрації себе. Бандура – нерозкрита і недооцінена. Я бачу у ній великий потенціал і перспективу. При чому світову перспективу і потенціал. От побачите, що так буде.

SI: Скільки років у вас пішло, щоб досконально освоїти інструмент?

KRUTЬ: Я не вірю у досконале усвоєння: є техніка, а є мудрість. Мудрість до інструменту – це тоді, коли ти граєш менше нот, але вкладаєш більше сенсу. Бандура постійно змінюється для мене, і я постійно її відкриваю по-новому. Тому мій шлях однозначно довгий. Мені є що сказати, як з бандурою, так і без неї.

SI: Коли ви для себе визначили, що музика стане вашою професією?

KRUTЬ: Я ніколи не ставила це під сумнів. Моя мама хотіла, щоби я працювала у дитячому садочку вчителькою музики. Я, в принципі, була не проти. Але я обрала трошки інший шлях. Я виросла у гаражах на репетиціях, і як такого в мене ні дитинства, ні підліткового віку не було. Я не жалкую про це ні разу, і навпаки щаслива від цього. Бо я ніколи не задумувалась піти з цієї професії і, можливо, тому, що нічого краще, ніж це, робити не вмію. І нічого й не хочу.

SI: Який головний урок ви винесли з участі в «Голосі країни»?

KRUTЬ: Ви задали хороше формулювання цього питання. Напевно, я хотіла б, щоб це було останнє талант-шоу в моєму житті, адже це не моє. Мені було дискомфортно, бо я людина не тієї природи. Але участь – це хороший досвід і урок. Найголовніше у цьому шоу – це  люди. Вони там були прекрасні.

SI: Чи зіткнулися ви перед першим виступом зі страхом сцени?

KRUTЬ: Я боюсь сцени завжди. А тоді це було особливо, адже це тєлєк, і я не могла облажатися.

photo5206495807778433994

SI: Що вас неприємно здивувало в українській музичній індустрії?

KRUTЬ: Мене засмучує ментальність людей, які слухають бум-бум. Але мене ще більше засмучують музиканти, які намагаються піти коротким шляхом і здобути хайп, зробивши по принципу «папрощє біт». Це деградація. Ніколи не можна думати про цільову, слухача і на яке радіо це зайде, коли ти створюєш щось. Це дно. Слухача треба ростити. Говорить спочатку музикант, а слухач – слухає, а не диктує. Можливо, я ніколи не буду широко відома із таким принципом. Але я роблю музику не для хайпу, бо якби для хайпу, то вже давно би розбила собі об голову бандуру на сцені якогось фестивалю або постила кавери на Олега Винника.

SI: Як прийшла ідея поєднати звучання традиційного інструмента з електронікою?

KRUTЬ: При створенні альбому я шукала свій звук. Мене наставляв Міша (ADAM) і став для мене великим вчителем. Він оберігав мене від шароварщини, радіо, цільової, а приймав і зрощував те зерно, яке є в мені. Загалом про електронний альбом я думала давно. Але я не перша, хто поєднує електроніку і етніку.

photo5206696984046578842

SI: Чи були побоювання, що ваша музика «не зайде» українському слухачеві або навпаки були впевнені, що все вийде?

KRUTЬ: Я не думаю про це ніколи. Моя справа творити, а зайде це чи ні, то вже не моя справа. Це дуже відносне поняття, адже навіть, якщо ти створиш, на твою думку, найжахливіший трек у житті, то все одно знайдеться хоч одна людина, якій це сподобається. Я про таке стараюся не думати, адже це руйнівні думки.

SI: Яким був перший фідбек щодо вашої музики?

KRUTЬ: Загалом мої друзі кажуть, що це щось нове і незвичне. Деякі говорять, що я змінилась чи виросла, деякі просто нічого, а загалом я задоволена. Навіть дуже .

photo5206694630404500359 (1)

SI: Що для вас важливіше сам творчий процес або живі виступи?

KRUTЬ: Те і те приносить кайф. Не хочу обирати, адже життя було би нудним із чимось одним. Виступи – це і є творчий процес. Дратує, коли артисти говорять сленгом «відпрацювали концерт». Хочеться їм трудову книжку вручити і стаж виписати. Сцена – це дім, там треба жити, а не працювати.

А творчий процес – це і є саме життя. Щосекунди проживаючи його – творіть.

SI: Хто ваш музичний герой?

KRUTЬ: Мій музичний герой і пеньок під зад із української сцени – Аліна Паш. Вона неначе моя старша сестра, із якою ми ще й вмудряємось грати разом.

Із світової сцени – Том Йорк.  Минулої зими я переслухала його надто багато, тому часто в моїх бандурних інтро можна відчути меланхолію Тома Йорка.

SI: З ким із українських артистів хотіли б записати спільний трек?

KRUTЬ: Я би хотіла записати трек із Bahroma, бо неймовірно закохана у голос Роми. Також хотіла би фіт із DakhaBrakha. Але я боюсь із кимось робити фіт, бо може не вийти краще, ніж із ADAM.

SI: Назвіть 3 речі, які слухачі повинні знати про вашом міні-альбом?

KRUTЬ: 1. Я робила це з максимальною любов’ю

2. Я робила це з максимальною любов’ю

3. Я робила це з максимальною любов’ю

SI: Ви вже випустили перший міні-альбом і два кліпи. Чи працюєте вже над новими записами?

KRUTЬ: Так, я готуюсь до маштабних проетів, але не забуваю знімати відео на свої роботи з міні-альбому. Загалом далі – більше, і глибше, і ширше, і вище. Залишайтесь на хвилі круть.фм.

photo5206495807778433993 (1)

Автор статті: Нонна Довбиш

Комментарии