Виставка «Малярство польське» в рамках циклу «Європейський вимір» презентує найціннішу в Україні збірку польського живопису 18 – початку 20 століття. І Styleinsider зібрав для вас п’ять творів мистецтва, які є фаворитами відвідувачів виставки.

Ян Матейко, «Портрет дітей художника», 1879

Малярство польське

Стиль життя Яна та Теодори Матейків був дещо іншим, ніж у більшості пересічних краків’ян другої половини 19 ст. Дружина художника добре зналася на музиці й театрі та прагнула перетворити родинну оселю на справжній мистецький осередок. Ці наміри, однак, зруйнувала важка хвороба, внаслідок якої у лютому 1882 р. Теодора була змушена від’їхати на лікування. Відтоді Ян Матейко виховував дітей самотужки. Родина часто мешкала у заміському маєтку в Кжеславіце, де всі почували себе щасливішими. Цілком ймовірно, що цей портрет було створено саме там. Діти Яна Матейка в подальшому неодноразово ставали його моделями, зокрема до історичних персонажів в уславлених картинах художника.

Генрик Семірадський, «Христос і самаритянка», 1890

Малярство польське

До образу Ісуса Христа Генрик Семірадський звертався упродовж усього життя. Він прагнув створити у глядача відчуття реальності євангельських подій. Персонажі картини «Христос і самаритянка» наділені яскравими індивідуалізованими рисами, а зображена природа вповні відповідає біблійній місцевості. Художник майстерно використовує світлові ефекти.

Яцек Мальчевський Радом, «Христос і Самаритянка», 1912

Малярство польське

Цілком усвідомлюючи власне людське єство, Яцек Мальчевський, втім, вважав себе одним із посвячених у величну таємницю буття. Це, на думку художника, надавало йому право часом виступати у власних творах у подобі Христа. Львівська галерея мистецтв зберігає унікальну серію з 20 автопортретів художника. У двох із них: «Христос перед Пілатом. 1910» та «Христос і самаритянка. 1912», представлених на виставці, образ Ісуса наділено автопортретними рисами.

Яцек Мальчевський Радом, «Христос перед Пілатом», 1910

Малярство польське

Одну з найдраматичніших сцен Нового Заповіту – суд над Ісусом Христом – Мальчевський представляє у власній неординарній інтерпретації. В образі Сина Божого постає сам художник, а у ролі римського прокуратора Понтія Пілата – його близький друг, живописець та реставратор Мечислав Гасецький. На відміну від традиційно бачення образу Пілата як безбожника, охопленого сумнівами, чи як одного з катів Ісуса, персонаж Мальчевського – втілення цілковитої байдужості.  Із безтурботно розслабленою постаттю Пілата різко контрастує стражденний лик Спасителя. Деякі дослідники вважають, що втілені в його образі автопортретні риси художника надають кожному глядачу можливість поставити себе на місце Ісуса, аби гостріше відчути співчуття.

Юзеф Мегоффер Ропчице, «Europa Jubilans» («Європа, що тріумфує»), 1905

Малярство польське

Юзеф Мегоффер мав універсальне художнє обдарування. Майстер станкового та монументального живопису, сценограф, графік, плакатист, дизайнер вітражів та текстилю, він був одним із лідерів польського модерну. Цей напрямок отримав назву «Молода Польща» («Młoda Polska»). Твір «Європа, що тріумфує» є відверто іронічним та контроверсійним. Моделлю для художника стала покоївка колекціонера Фелікса Ясінського. Саме до його краківської збірки належать всі розташовані довкола дівчини артефакти: манекен у японському обладунку, скульптурне зображення дракона, Будда та яскраві східні статуетки. Подібно до цілої Європи, яку наприкінці 19 століття охопила мода на орієнталізм, панянка радо експонує себе на цьому екзотичному тлі, не надто розуміючись на витонченій культурі Сходу.

Зиґмунд Менкес, «Портрет жінки у червоному», 1922

Малярство польське

У 1925 р. Зиґмунд Менкес оселився у Парижі. Там Менкес орендував недороге помешкання у районі Монпарнас та приятелював із іншими майстрами славетної Паризької Школи, такими як Хайм Сутін, Марк Шагал, Ежен Зак. У той же час художник підтримував тісні контакти з рідним Львовом. У 1935 р. Зиґмунд Менкес емігрував із Франції до США. В еміграції він продовжував плідно працювати, був учасником престижних виставок і певний час очолював американську Федерацію сучасних живописців і скульпторів. «Портрет жінки у червоному. 1922» – рідкісний ранній твір Менкеса, виконаний ще до паризького періоду його творчості. Портрет було написано у Берліні 1922 р., ймовірно, саме у той час, коли художник навчався в студії Олександра Архипенка.

Комментарии