Підготовка до відкриття проекту «Тіні забутих предків. Виставка» у Львівському палаці мистецтв триває на всіх парах. Відкриття вже у цю неділю, 26 червня, що разом із фестивалем Alfa Jazz позбавить сумнівів та визначить напрямок руху на найближчий вік-енд до Львова.

Напередодні з’явилась ідея виокремити книги про Сергія Параджанова, якими команда проекту зачитувалась у процесі підготовки виставки. Це видання – різні за настроями, роками написання та цілями оповіді, – які крок за кроком потроху відкривали все нові факти із життя Параджанова, історії його колег та друзів, а також невідомі для нас досі історичні зв’язки. Більше того, ці тексти стали не лише обов’язковими для вивчення, окремі фрагменти із них інтегровані у саму експозицію та активно цитуються у нашому 500-сотсторінковому доробку до виставки – «Тіні забутих предків. Книга». Тож мені, як одному із упорядників цього видання, було особливо приємно згадати усі представлені нижче книги та сміливо рекомендувати їх для прочитання і вам.

Сергій Параджанов. Злет, трагедія, вічність: Твори, листи, документи архівів, спогади, ст., фот. / Упоряд.: Р. М. Корогодський, С. І. Щербатюк. – Київ: Спалах ЛТД, 1994. – 280 с.

Сергей Параджанов

Провідна тема книги – Параджанов і Україна – є надскладним переплетінням суспільних, творчих, мистецьких, виробничих та особистих взаємин, як зазначено у передмові упорядників Романа Корогодського та Світлани Щербатюк.

Власне, для розробки концепції проекту «Тіні забутих предків. Виставка» ця тема знаходилась у фокусі кураторського погляду, що привело до багаторазового звернення до цього видання. Видання, яке зібрало у собі виокремленні тексти у трьох розділах «Злет», «Трагедія», «Вічність». Серед яких архівні матеріали, епістолярій Параджанова, у тому числі його листи з таборів, авторські есеї колег та друзів режисера, зокрема Георгія Якутовича, що був художником у фільмі «Тіні забутих предків» (1964), Івана Драча, що тоді ж «носив за Параджановим плаща», Івана Дзюби, який підтримав політичний протест у кінотеатрі «Україна» у 1965, Івана Чендея – сценариста кінокартини, та оператора Юрія Іллєнка, стосунки із яким на сьогодні трактуються неоднозначно.

Саме із цієї книги, зі сторінки 184, був узятий фрагмент листа Сергія Параджанова секретарю ЦК КПУ Овчаренку Федору Даниловичу, що став основним меседжем проекту «Тіні забутих предків. Виставка» та у черговий раз актуалізував проблеми взаємовідносин суспільства та владних структур до своєї ж культури та історичної пам’яті.

«Перед вікнами моєї квартири на площі Перемоги нещодавно зведено новий величезний універмаг, звичайно ж, під назвою «Україна». Кожного разу, коли я дивлюся на нього, в мені мимо волі починає ворушитися невизріла думка про те, що і цю назву, і це місце – в своєму центрі – столиця тисячолітнього народу, столиця великої радянської республіки мусила б зберегти для урочого Будинку-музею, де були б зібрані українські стародруки, українська народна кераміка й різьба, українські ікони, кращі зразки усіх видів народного і професійного мистецтва минулого, реліквії видатних історичних і культурних діячів; де були б постійно діючі лекторії і кінозали з відповідними історико-мистецькими програмами і куди б, як і тепер, приїздили люди з усієї України, але не по штани і панчохи, як тепер, а по розум і смак, по знання історії і людської краси. Запевняю Вас, що за десять років культура народу зросла б на століття», – Сергій Параджанов.

Сергій Параджанов. Колаж. Асамбляж. Предмет / Упоряд. Д. Клочко. – Київ : Дух і Літера, 2013. – 176 с.

Сергей Параджанов

Художній альбом «Сергій Параджанов. Колаж. Асамбляж. Предмет» під упорядництвом мистецтвознавці Діани Клочко є знахідкою для тих, кого окрім іпостасі Параджанов-режисер цікавить ще одна – Параджанов-художник. У тримовному виданні подано місткі вступні тексти директора Музею Сергія Параджанова у Єревані Завена Саргсяна, режисера Романа Балаяна та, власне, мистецтвознавчий аналіз Діани Клочко.

Наше звернення до цього альбому пов’язане із репродукціями колажів Параджанова «Імператор Юрій Іллєнко» та «Присвята Ларисі Кадочниковій» з єреванського Музею Сергія Параджанова, які ми отримали під час підготовки до виставки. Таким чином, ми не могли оминути «колажність» у художній практиці Параджанова. Зібрані у єдиному виданні репродукції колажів відкривають можливість долучитись до способу мислення Параджанова не в меншій мірі, ніж під час перегляду його кінокартин. Творчий метод режисера у роботі як із сюжетами, так і матеріалами – камінням, намистинами, тканинами, нитками – продукують неочікувані поєднання й образи. Що, у свою чергу, стало у свій час натхненням для Лариси Кадочникової (виконувала роль Марічки у фільмі «Тіні забутих предків»): акторка із наснагою взялася до створення своїх власних колажів, у центрі яких – фрагменти пам’яті у вигляді фотографій та подарованих артефактів зі знімального майданчику «на згадку».

Сергей Параджанов

Сергій Параджанов, Присвята Ларисі Кадочниковій, колаж, рік створення невідомий. Музей Сергія Параджанова (Єреван)

Параджанов С. Й. Тіні забутих предків: розкадровки / С. Параджанов. Невідомий маестро / В. Луговський. – Київ: Видавничий дім «Академія», 1998. – 176 с.

Сергей Параджанов

Книга «Невідомий маестро», із серії «Бібліотека журналу «Кіно-Театр», представляє спогади другого режисера кінофільму «Тіні забутих предків» Володимира Луговського про Параджанова. Завдяки цій праці нам відкриваються маловідомі факти як зі знімального процесу та життя Маестро, так і окремих особистостей, що зібрались навколо «Тіней» у Верховині. Так у книзі Луговський розповідає, наприклад, про Спартака Багашвілі – емоційного актора, що грав роль колоритного Мольфара та у юності «сидів на колінках у Сталіна» – вождь називав Спартака «символом Грузії».

Окрім подібних життєвих подробиць та історій, у книзі вперше були опубліковані розкадрування руки Параджанова, які Луговський зберіг після роботи над фільмом. Вони проходять через усе видання із місткими коментарями автора та розшифруваннями написів на самих розкадруваннях. Тоді як оригінали розкадрувань входять до експозиції проекту «Тіні забутих предків. Виставка» як у київському Мистецькому Арсеналі, так і незабаром у Львівському Палаці Мистецтв.

Сергей Параджанов

Сергій Параджанов, Корчма, розкадрування, 1963-1964. Приватна колекція

Сергей Параджанов

Григорян Л. Р. Параджанов / Левон Григорян. – Москва : Молодая гвардия, 2011. – 318 с. – (Жизнь замечательных людей).

Левон Григорян, автор книги «Параджанов» із безсмертної серії «Жизнь замечательних людей» належить до тих людей, хто особисто знав режисера та працював із ним. Левон, окрім своєї режисерської робити, був помічником Параджанова на зйомках «Колір гранату». Однак на десять років Григорян полишив свої творчі задуми, пов’язані із художнім кіно, та зайнявся виключно спадщиною Параджанова: зняв п’ять документальних фільмів про нього та написав дві книги. Одна із них – із серії «Жизнь замечательних людей» 2011 року – є своєрідним викликом, як називає їх Левон, «параджанознаям». На що автор має право. Бо книга є результатом довготривалого знайомства Параджанова та Григоряна відрізком у 40 років та становить собою щиру та живу оповідь людини, якою керувала жага написати проти усіх помічених у «профаністському ставленні до Параджанова».

Екранний світ Сергія Параджанова. / Упоряд. Юрій Морозов. – К.: Дух і літера, 2014. – 336 с.

Сергей Параджанов

Книга «Екранний світ Сергія Параджанова», що зібрав у собі статті кіно- та параджанознавців як Східної та Західної Європи, так і США про творчість режисера.

У рецензії на книгу справедливо зазначено, що таким фільмам як «Тіні забутих предків» чи «Колір гранату» присвячено значно більше наукових досліджень, ніж іншим роботам режисера. Таке упорядкування, у свою чергу, для команди проекту «Тіні забутих предків. Виставка» стало тільки плюсом. Тому невипадково адресатами у категорії «Кому читати цю книгу» стають «переконані, що кращого за «Тіні…» Параджанов не зробив».  Разом з цим, у книзі, окрім порівняно «свіжих» наукових поглядів подані тексти-рецензії періоду з 1965 до 1989 роки, що були досі «розпорошені» у різноманітних кінознавчих виданнях.

Хочешь стать частью проекта? Напиши нам

Комментарии