Якщо зануритись у яскравий та новаторський світ європейського художнього мистецтва першої половини 20-го століття, то неодмінно ваші очі будуть у подиві від творчості однієї з вітчизняних «амазонок» авангарду. Лінії, контури та соковитість кольорів змусять вас повністю зануритись у той час та впіймати на смак, що таке мистецтво. Довго не буду вас виснажувати словами, а додам, що усі ці суміші літер про Олександру Екстер.

Життя та творчість художниці переповнені цікавими моментами, які відобразились на її полотнах та стали ґрунтом для формування нового художнього жанру.

Найкращі роки життя Олександри пройшли у Києві, куди вона разом із батьками переїхала з Польщі. Після закінчення жіночої гімназії в 1899 році О. Екстер вступила до Київської рисувальної школи М. Мурашка, а згодом і до Київського художнього училища. Згодом вона одружується і в пошуках нових вражень їде до Мюнхена та Парижа. Вже в 1907 році знайомиться з всесвітньо відомими художниками — П. Пікассо, Ж. Брака, Ф. Леже, завдяки поету та арт-критику Г.Аполлінера. Вчиться в Академії Гранд Шом’єр, що в Парижі, але зазначає, що академічна школа така сама як в Києві, тому вихід у світ творчий справляє величезний вплив на художницю і в цей період Олександра Олександрівна поступово переходить  від імпресіонізму до кубізму та футуризму.

Тут і було написане її чудове полотно «Міст Севр». Його кубістичні форми виразно позначені, зміщення їхні динамічні, фарби – вишукані у своїх сполученнях. Абстрактні форми створюють образ поступово та додають родзинки.

10

Міст Севр, 1914 рік. 

Починаючи з 1914 року, її кубізм вибухнув усіма барвами веселки, вона була зачарована українським народним мистецтвом, навіть квартира художниці містила багато українських речей, а яскраві кольори невже не нагадують українські розписи? Екстер демонструють у паризькому Салоні Незалежних та на Інтернаціональній вільній футуристичній виставці, вона та українські однодумці організовують у Києві виставки. І під її впливом, як також і інших вихідців з України та Росії, французькі кубісти оживляють свою палітру яскравими відтінками.

florence-1915

Флоренція

«Три жіночі постаті» – то автопортрет О.Екстер з її подругами, художницями Є.Прибильською та Н.Давидовою. Автор навмисне «стирає» індивідуальні риси обличчя, залишаючи лише чисту геометричну форму – овал. Проте жести, пози, динаміка ліній, сила звучання кольорів розкривають активну, незалежну натуру жінок, які сміливо прокладають свою дорогу у мистецтві та житті. Саме з ними, своїми соратницями, відроджувала О.Екстер народні промисли в селах Скопці на Київщині та Верхівка на Полтавщині.

три

Три жіночі постаті, 1909 — 1910 рр.

Після від’їзду до Парижа в 1924-му році стиль художниці зазнав значних змін: вона відмовилась від кубофутуристичних композицій київського та московського періодів і стала приділяти більше уваги лінії. Яскравим прикладом цього часу є робота художниці «Жінка з птахами», яка виконана у двовимірному кольоровому просторі, що відсилає нас до традиції перекручування предметів в експресіонізмі ХХ століття.

жінка 

«Жінка з птахами», 1927-1928 рр.

Яскравою сторінкою  біографії художниці стала її творчість у Московському Камерному театрі. Тут Олександра реалізує талант створення костюмів, ескізів, декорацій.

два

Ескіз костюмів. Два іудея

ірадіада

Ескіз костюму Іродіади
Саломея. Танець авангарду, 1917 р.

місто

«Місто», 1927р.

Автор статті: Наталія Бовкун

Хочешь стать частью проекта? Напиши нам

Комментарии