«…ми знаходимо в нашій пам’яті все; це щось ніби аптека або хімічна лабораторія,де нам попадаються під руку то заспокійливі ліки, то смертельна трутизна» (М.Пруст, «Полонянка»)

Ностальгійний та іронічний мультиплікатор Сільвен Шоме прийшов до ігрового кіно короткометражкою про мімів в альманасі “Париж, я люблю тебе”. А його повнометражним дебютом стала стрічка “Аттіла Марсель” (2013). Це фільм із чіткими прустіанськими мотивами, де головний герой — як і в анімаційних роботах — мовчазний та інертний, усамітнений у маленькому світі лірик. Красива і настроєва картина з одного боку залишає по собі легкість, але з другого — напружує пласким гумором і прямими посиланнями на текст Пруста.

1

Витягувати з пам’яті затерті епізоди — цікавий хід, але “Аттіла Марсель” надто чітко вказує на своє джерело впливу. Можна було б обмежитись цитатою Пруста в епіграфі — вказівок на письменника забагато. Прізвище ексцентричної сусідки-будистки та спіритичні сеанси в дусі “сцени з печивом мадлен” — занадто пласкі обігрування прустівського тексту. Саме ж мереживо спогадів гарно вплітається в оповідь, витримуючи інтригу та створюючи градацію, щоб урешті-решт об’єкт пристрасті став об’єктом ненависті.

Fusion TIFF File

У відомих анімаціях (“Тріо з Белльвілля”, “Ілюзіоніст”) він теж звертається до закутків людської пам’яті, граючись із знаковими образами та забутою спадщиною. Колористично й музично все працює на ностальгійність, кадри Шоме — мов старі фотографії, запущені в рух. Він реінкарнував великого коміка Жака Таті, його персонаж в “Ілюзіоністі” — типовий для Шоме самотній мрійник, всередині якого ховаються чарівні світи. Він наповнює історії бляклими спогадами про епоху, що віджила. А от у кінематографічних рамках винахідливому Шоме, здається, некомфортно. Гра кольорів спрощується, сатира й гротеск втрачають багатовимірність.

“Аттіла Марсель” — яскрава замальовка про аптеку пам’яті і музику всередині. Розкішний сад у квартирі — майже ірреальна деталь, що так добре відтіняє застиглу в зацикленому русі реальність. Це ще спроба, промацування власного шляху в кіно — сподіваємось побачити в майбутньому нові експерименти від чарівного й прискіпливого Шоме. Не так давно він намалював карикатурно зворушливу заставку для “Сімпсонів”, а зараз зайнятий новим проектом — реанімацією задуму Ф. Фелліні, запланованою як поєднання анімації та ігрового фільму.

Автор статті: Анастасія Осипенко

Комментарии